Шановна редакціє!

Ми, жителі смт. Воловець, що мешкають по вул. Шевченка, а вона – найдовша в райцентрі і бере свій початок з центра селища і закінчується під горою Темнатик Боржавських полонин, – вирішили звернутися до Вас з наболілим.

Не рахуючи кількох обійсть, в кожній хаті названої та інших прилеглих до неї вулиць, – є домашня живність: корови, телята, кози, вівці, коні. Зазвичай, названу худобу потрібно десь випасати, щоб прогодувати сім’ю, адже у селищі промисловість не працює. Натомість – районна влада і вухом не веде, щоб запрацювали підприємства. Більшість людей розпочала розширювати індивідуальні господарства, а де випасати худобу???

З прадавніх часів наша вулиця мала громадське пасовище в урочищі «Кілиця». Наразі ми всі взнаємо: 21 (двадцять один) гектар землі з нашого громадського пасовища «влада» продала! Проходить ще деякий час, взнаємо ще: «владою» продано ще 16 (шістнадцять) гектарів в названому урочищі, а перед тим – ще 3 (три) гектари продано «Барві». Загалом у громади поцуплено 40 (сорок) гектарів громадських земель пасовищ!

Хочемо сказати наперед: «Наша худоба уже прокляла місцеву владу!». Зрозуміло, що «бидло, воно і у Африці бидло!», але таке? Зрозуміти це – неможливо!

Виявляється, торгашами немаленького «клаптика» Воловецької земельки є колишній голова селищної ради М. Яремчук, який раніше відсидів за ґратами 6 (шість) років за хабарі, та колишній мент, а згодом голова Воловецької райдержадміністрації М. І. Реблян, який, перебуваючи на посаді, з піною на губах захищав «совдруга-тюрягу» від правоохоронних органів, коли депутати селищради хотіли відправити у відставку селищного «мера» М. Яремчука. Незважаючи ні на що, усе ж – «рука руку миє», тим більше, якщо замість звичайного мила, руки як у мента, так і зека (хоч і колишніх), добре змилені «зелениною». Наприклад, після цього земельного драла, будучи ще «мером» М. Яремчук придбав аж 2 (два) джипи по 70-100 тисяч доларів США кожен. Беремо «гріх» на душу, але це М. Яремчук, напевне, придбав за свої «кревні» з зарплати?! За що ж іше? Тільки так і не інакше!

Достеменно відомо також і те, що наділи зі згаданого пасовища (селищна худоба уже не плаче, а реве) – отримали «худобстери», відтак – великі власники стад великої рогатої худоби, а саме: голова Воловецького райсуду О. А. Софілканич, колишній прокурор району М. М. Орос, а також інші високопосадовці з м. Сваляви, Мукачева, Луганська.

А що сесія селищради? Питання не риторичне! А усе робилось так: сесії селищради не було, а протоколи – «сфальшовано»!!! Геніально, чи не так? І дуже «просто», як усе «велике». Наплювати на закони, владу (на неї можна, бо ж у районі її немає взагалі)».

Загалом: «Було ваше, стало моє!!!».

По цим «липовим» протоколам начальник земресурсів району Іван Панасович видав, точніше сказати – «зварганив», державні акти. Чому? І тут на диво усе надзвичайно «просто»: щоб «пастись» громадську землю отримували «єцовці», а сам Іван Панасович теж «член-єцовець» і депутат райради від цієї партії. А М.Реблян хто? Голова районного осередку партії «Єдиний центр», який не тільки має славу торгаша і головного дерибанщика землі на території району, а ще і брутального хапка-фальсифікатора (за гроші, і не малі) голосів кандидатів-супротивників на посаду селищного голови. Адже за підсумками виборів головою мав бути не «єцовець» Панасович, а молодий та ініціативний бізнесмен М. Попелич. І про це знають усі люди та виборці у селищі. Купили, обманом у людей цю посаду «єцовці» – купили!

Дуже хочеться вірити, що редакція надрукує цей лист і всі люди в області узнають про ці ганебні факти.

Але ми, люди з вул. Шевченка та прилеглих до неї вулиць селища Воловець, нізащо і нікому не віддамо громадське пасовище площею у 40 (сорок) гектарів і навіть тоді, якщо у списку осіб на його отримання буде прізвище самого Президента України.

Жителі Воловця

(Оригінал листа з підписами в редакції)