Отримуючи редакційну пошту і знаходячи в ній, так би мовити, зворотний зв’язок, нас тішить те, що наш закарпатський люд, виходить, ще не до кінця закабалений балогами, йовдіями, ну, і як пишуть читачі із Волівця, реблянами.

Давайте, щоб далі не цитувати окремих фраз з листа наших читачів, ми наведемо його в повному обсязі:

«Головному редактору газети «Трибуна»

пану Ігорю Гавриліву

88000. Вул. Белінського, 24.

м. Ужгород

ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ!

ПАНЕ РЕДАКТОРЕ!

Прочитавши у Вашій газеті про тячівського Йовдія з його земельними оборудками та обміркувавши усе, ми дійшли висновку: Йовдій з Тячева дрібна сошка проти наших волівчанських «йовдіїв» у питаннях цинічних та нахабних крадіжок громадських земель і їх продажів. Крадуть і продають, відтак – гирять землю по-чорному.

Як Ви думаєте, хто б це міг бути? Усе дуже просто: це Реблян Михайло Іванович – колишній міліціонер (полковник), колишній голова Воловецької РДА, діючий голова Воловецького районного осередку «Єдиний центр», а по сумісництву і директор Свалявського заводу мінеральних вод, відтак – «Єцовець з великої букви».

Будучи головою Воловецької РДА, «сумлінно», разом зі своєю дружиною-завідуючою магазину «Барва» в смт. Воловець, виконував всі вказівки Балог. Цього йому було «малувато» і Реблян М. І. захотів більш масштабного ґешефту, і без спільників, у так званому «земельному бізнесі».

29 січня 2009 року Реблян М. І. підписав розпорядження № 59 про виділення 16 особам 25-ти гектарів землі для ведення особистого селянського господарства, за межами населеного пункту, у селі Гукливий.

Сільський голова с. Гукливий, теж «єцовець», – дає погодження на оборудку (рішення – додається).

Та уся «прелесть» у тому, що всі 16 осіб, яким дано «добро» на землю, не є жителями с. Гукливий. Перша половина з названого списку – родичі з смт. Воловець, які живуть у квартирах багатоповерхівок і з живності у них, хіба що кішки та собачки. Друга половина списочників – свояки з с. В. Ворота, що за 15 км від с. Гукливий.

Одним словом: балоговець Реблян М. І. на підставних осіб вкрав від громади с. Гукливий – 25 гектарів землі.

Ми зверталися з цього питання до прокурора Воловецького району Ю. Романеця, але реагування ніякого. Можливо, обласний прокурор прочитає у газеті «Трибуна» це звернення та буде якась дія. Але, чесно кажучи, надій мало, бо у районі говорять..., що його рекомендував на посаду В. І. Балога.

Може на Вашу газету відреагують очільники району.

Додається: рішення Гукливської сільради та список родичів-свояків до нього, – на 2-х листах.

Жителі с. Гукливий: Щобак В. В., Ціник І. В., Брунцвік Ю. В., Приймич О. З., Могіш В. І.»

Ось, як бачите, воістину, воловецькі йовдії таки переплюнули тячівських. А якщо ще врахувати фактичне безземелля в селах того ж Воловецького району, то пограбування селян в тому ж селі Гукливому, таки має жахливі розміри.

І завдання всіх підопічних клану балог є здається одним – все поставити на кон майбутніх виборів, де торги будуть широкомасштабні. Тут є зрозумілим, що власне самою земелькою можна підкупити громаду, чи принаймні її частку, або, і це найбільш вірогідно – грошима вирученими від тих оборудок «купити» пересічного виборця, ними ж зпролетаризованого, або фактично доведеного до ручки.

Саме так, адже коли чоловічок у відчаї, і саме перед виборами починає, даруйте, мислити вже не головою, а шлунком, отут він і стає знаряддям для проходимців від того ж балогівського ЄЦу. І так було в Перечині, торік в Ужгороді, і планується на наступний рік у виборах до Верховної Ради. Ну немає жодного іншого аргументу, за який хтось може підтримувати оту гопкомпанію мукачівських опричників. Розум, інтелект? Немає там подібного і ніколи не було.

Мені особисто штимує, що мешканці того ж Гукливого не побоялись і написали нам листа. Ми в свою чергу його публікуємо. І таким чином – «разом нас багато». Пам’ятаєте? Ото й добре, а ось балоги зі всіма своїми йовдіями, видав, вже забули той клич. Прикро, але стояти осторонь отого всього, що твориться нині навколо нас, не маємо права.

В нас скоріше всього, шановні мої читачі, є обов’язок – в усіх районах чи округах таки вирахувати, котрих йовдіїв пропихатимуть на наступних виборах єцуни балогові.

От і головна задача, а ще добре подумати, як обеззброїти їх напередодні цих виборів. І тут уже питання до громадських і партійних організацій, які зрештою формуватимуть дільничні комісії. Дуже акуратно підходити до цього питання і відповідально, адже саме там будуть балогами організовуватися головні виборчі «торговиці». Пам’ятаєте, як вповів у свій час вождь всіх народів Йовжі Сталін – «не важливо, хто і як голосує, а важливо, хто рахує». Давно відійшов в інші світи сам вождь, а його теорія, як бачите живе, «фрас би його взяв», – як казав колись Павло Чучка. Відкривши очі своїм землякам на воловецького «йовдія» пана Ребляна, дописувачі в повній формі змалювали як його, даруйте, особисте нутро, так і його покровителів.

Наша газета неодноразово розповідала про «маневри» балог навколо Воловецької райради і її законно обраного голови пана Бирковича. І ви думаєте, що віз рушився з місця? Помиляєтеся, там така судова нерозбериха, де можна ноги заплести і при денному світлі. І це все знають й усі прокурори, і мовчать, як і про «маневри» реблянів з прихвоснями. Братися за вила чи пушки? А Бог його знає, але терпіння має межу і про це час від часу треба нагадувати балогам, йовдіям і реблянам.

Є рубіж який не варто переступати і нікому. Заплутались, зневірились? Сходіть до церкви і помоліться, але далі вже не грішіть, бо відіб’ється то все далеко не добром.

А «разом нас таки багато». Чи не так? Отак і тримаймося і вибори для нас будуть справою буденною, а не битвою на виживання. За нами Правда, з нами Європа і світ. Слава Україні! Шануймося!

Ігор Гаврилів